Криворізька гімназія №85

Складаємо психологічну

характеристику учня

 

Часто практичним психологам навчальних закладів надходить запит на діагностику дитини та подання результатів обстеження в різні служби. Оптимальним варіантом представлення результатів обстеження є психологічна характеристика учня. Розглянемо схему характеристики та наведемо приклади

 

Формулювання психологічного заключення є однією з важливих професійних навичок практичного психолога. Адже необхідно узагальнити інформацію, отриману про клієнта за результатами бесіди, застосування психологічних тестів та інших методик.

 

Питання до складання характеристики учня

 

Перед тим, як звернутися де схеми, необхідно з’ясувати не менш важливі питання.

 

Готуючи характеристику на учня, психолог має:

• знати, де вона буде використана

• враховувати межі своєї відповідальності

• скласти документ професійно.

 

Куди і навіщо характеристика

 

Найчастіше запит надходить на пред’явлення характеристики учня до:

• ПМПК

• лікарні (психіатру або психоневрологу)

• соціальної служби

• суду тощо.

 

Знати цільове призначення характеристики вкрай важливо, адже запит визначає завдання та методи обстеження. Якщо документ для:

 

• ПМПК — то особливу увагу фахівець звертає на пізнавальну сферу

• соціальних служб — у характеристиці зауважують на емоційному стані, соціальних контактах, особистісних рисах тощо.

 

У будь-якому разі на обстеження дитини, яка не досягла 14 років, потрібен дозвіл батьків. Винятком є ситуації, пов’язані з питанням опікунства над дитиною.

 

Якщо дитині більше 14 років, вона може відмовитися від діагностики. Виключенням може бути її певний психічний стан, що обумовлює неспроможність приймати адекватні рішення.

 

Добре, коли батьки дитини чітко уявляють цільове використання психологічного заключення, як-от:

 

• дати характеристику рівня психологічної готовності дитини до шкільного навчання

• написати заключення за результатами профорієнтаційної діагностики.

 

Проте в психологічній практиці трапляються досить етично складні ситуації. Наприклад, шкільному психологу надходять запити з’ясувати, до кого дитина більше емоційно прив’язана — до матері чи батька.

 

У відповідь на будь-який запит практичний психолог має:

 

• скласти максимально об’єктивну характеристику, описуючи психологічні якості та стани дитини, не пристаючи на бік когось із батьків чи інших зацікавлених осіб

• захищати інтереси клієнта, яким є дитина, а не її батьки, соціальні служби, адвокати тощо

 

Бажання допомогти батькам може нашкодити і дитині, і репутації психолога

 

Де межі професійної компетенції

 

Практичний психолог у характеристиці учня робить психологічне заключення, але не ставить медичний діагноз («розумова відсталість», «затримка розвитку», «аутизм», «шизофренія» тощо).

 

Так, досвідчений психолог може дійсно глибоко визначати суть проблеми, розумітися на психіатричних або логопедичних діагнозах, але в характеристиці він лише професійно описує психічні якості, які спостерігає. Надалі ця інформація може бути цінною для психоневролога або дефектолога, які й зроблять відповідне заключення.

 

Не слід виходити за межі компетенції і в питаннях спірних фактів. Наприклад, вбачаючи психологічну травму у дитини, фахівець має описати лише стан, хоч і розуміючи, що він обумовлений певними зовнішніми факторами.

 

Під час консультації від дитини можна отримати інформацію про причинно-наслідкові події. Але й ці відомості слід обережно використовувати, особливо якщо свідчення є неперевіреними та можуть негативно вплинути на долю дитини.

 

Інформацію про ті чи ті факти мають з’ясовувати інші спеціалісти.

 

Питання змісту

 

Характеристика має бути максимально об’єктивною та обґрунтованою психологічною діагностикою. Її складають на підставі систематичного, а не разового, вивчення дитини.

 

Не варто в характеристиці використовувати складну професійну лексику, особливо якщо з характеристикою буде знайомитися дитина, її батьки або фахівці-непсихологи.

 

Якщо клієнт сам читатиме свою характеристику, усвідомлення власних проблем та особистісних характеристик має не травмувати його, а спонукати до розвитку.

 

Також не вказуйте без необхідності назви тестів, бали, отримані за методиками, тощо. Інформація про це залишається в службовій документації практичного психолога. Натомість важливо вказати визначені:

 

• рівень явища, яке досліджувалося (високий, середній, низький)

• переважний тип (мислення, сприйняття, професійних інтересів тощо)

• особистісний тип (наприклад, темпераменту, характеру).

 

Орієнтовна схема характеристики учня

 

Схема характеристики учня є шаблоном. Тож вказувати чи не вказувати певні дані психолог вирішує залежно від запиту та цільового призначення характеристики.

 

Наприклад, дані про:

 

• житлові умови, ранній розвиток або стиль сімейного виховання вказують у тому випадку, коли вони впливають на психологічний розвиток дитини

• професійні інтереси зазначають для підлітків

• сформованість пізнавальних процесів повідомляють щодо дітей молодшого шкільного віку.

 

В кінці характеристики обов’язково роблять загальний висновок про стан дитини, її психічні якості.

 

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1222-qqq-17-m2-27-02-2017-skladamo-psihologchnu-harakteristiku-uchnya